Стаття Дмитра Михайленка, Президента Асоціації податкових консультантів, та Ірини Огороднікової, к.ю.н., члена Асоціації податкових консультантів, опублікована на порталі ligazakon, присвячена питанням застосування правил FATCA в Україні, а також висвітлює проблематику неправомірного застосування штрафних санкцій до фінансових установ.
Зокрема, аналізується нормативна база, що регулює питання імплементації положень FATCA в Україні, а саме Угода між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA), ратифікована Законом України від 29.10.2019 № 229-IX, яка набрала чинності 18 листопада 2019 року.
Автори звертають увагу на проблематику визначення суб’єктного складу правопорушень, пов’язаних із неподанням звітності згідно з вимогами FATCA. Проаналізовано еволюцію визначення поняття “фінансовий агент” у контексті змін до Податкового кодексу України, внесених Законом України № 323-IX від 03.12.2019 р. та Законом України № 2970-IX від 20 березня 2023 року.
Оцінено питання неправомірного застосування податковими органами штрафних санкцій до установ, які за визначенням не можуть бути суб’єктами відповідальності. Наголошується на некоректному трактуванні податковими органами норм пунктів 1181.1 статті 1181 та 69.8.3 пункту 69.8 статті 69 Податкового кодексу України, що призводить до юридичних колізій та порушення прав платників податків.
Розглянуто визначення “непідзвітних фінансових установ” згідно з Додатком II до Угоди FATCA та встановлено, що отримання Global Intermediary Identification Number (GIIN) не є безумовною підставою для визнання фінансової установи “підзвітною” без врахування преференцій, передбачених Додатком II до Угоди.
Автори доводять, що для правомірного притягнення до відповідальності за неподання звітності за правилами FATCA, контролюючий орган зобов’язаний:
1. Встановити суб’єктний склад правопорушення, а саме провести аналіз щодо невідповідності платника податків критеріям, описаним у Додатку II Угоди FATCA;
2. Довести відсутність ознак відповідності критеріям, встановленим Додатком II до Угоди, які звільняють підприємство від виконання правил FATCA;
3. Лише після проведення такого аналізу встановлювати факт порушення вимог до звітних установ згідно з пунктом 1 статті 4 Угоди.
Констатується потреба в реформуванні національного законодавства з метою приведення його у відповідність до міжнародних стандартів і угод, що дозволить уникнути неправомірного застосування штрафних санкцій до фінансових установ та забезпечити справедливе правозастосування.
Із повним текстом статті можна ознайомитися за посиланням: https://biz.ligazakon.net/analitycs/235248_progalini-pravozastosovno-praktiki-pravil-fatca-na-priklad-pdkhodu-kontrolyuyuchikh-organv
З повагою,
команда Асоціації Податкових Консультантів
+38 063 466 8242
