У Києві відбувся Форум “Відновлення України: євроінтеграція та інституційні реформи“, який об’єднав представників органів державної влади, провідних бізнес-асоціацій, аналітичних центрів, експертного середовища та підприємців.
Захід став майданчиком для відкритого обговорення ключових економічних, податкових, митних та інституційних викликів, які постають перед Україною в умовах повномасштабної війни та одночасного руху до членства в Європейському Союзі.”
Учасники форуму говорили про те, як виконувати євроінтеграційні зобов’язання без надмірного тиску на сумлінний бізнес, якими мають бути податкові й митні зміни, як підтримати підприємців на прифронтових територіях, зменшити рівень тіньової економіки та створити умови для економічного відновлення.
Форум організували Українська Рада Бізнесу та Національна бізнес-коаліція малого і мікробізнесу за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE). Аналітичним партнером заходу виступила Економічна експертна платформа.
Економіка воєнного часу потребує гнучких правил
Відкриваючи форум, модератор заходу Дмитро Тузов наголосив, що український бізнес сьогодні працює в умовах постійних безпекових загроз, руйнування інфраструктури, втрати активів та дефіциту ресурсів.
На його думку, країні необхідна ефективна модель економіки воєнного часу та гнучке законодавство, яке дозволятиме підприємцям продовжувати діяльність, інвестувати й створювати робочі місця навіть у надзвичайно складних умовах.
Окремо він закликав до відкритої та предметної взаємодії між владою і бізнесом, підкресливши, що ефективні державні інституції є однією з ключових передумов перемоги, економічної стійкості та майбутнього відновлення України.
Євроінтеграція як стратегічний напрям і виклик для економіки
Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, наголосив, що європейська інтеграція залишається стратегічним курсом України та однією з основ довгострокової безпеки.
У межах цього процесу Україна має імплементувати значний обсяг європейського законодавства, зокрема новий Митний кодекс, правила ATAD та механізми оподаткування міжнародних електронних платформ.
Водночас він висловився проти запровадження нових податкових пільг у період війни, навіть щодо енергоефективного обладнання, обґрунтовуючи це критичною потребою держави у фінансуванні оборони.
На думку голови Комітету, першочерговим завданням має бути боротьба не з легальним бізнесом, а з масштабними схемами ухилення від оподаткування та тіньовими моделями діяльності.
Відповідаючи на запитання представників підприємницької спільноти, Данило Гетманцев також зазначив, що частина пропозицій бізнесу буде врахована під час подальшої роботи над законодавчими змінами.
Зокрема, голосування щодо ПДВ для міжнародних посилок очікується восени. Запровадження норм ATAD має обговорюватися у відкритому форматі після внесення відповідного законопроєкту до Верховної Ради, а питання критеріїв протидії штучному дробленню бізнесу потребує окремої професійної дискусії.
Мінфін: європейські правила мають створити рівні умови для бізнесу
Світлана Воробей, заступниця міністра фінансів України, наголосила, що виконання євроінтеграційних зобов’язань є необхідною умовою для майбутнього членства України у Європейському Союзі.
За її словами, законодавчі ініціативи Міністерства фінансів мають на меті не лише формальне перенесення європейських норм до українського законодавства, а й створення прозорого та справедливого податкового середовища.
Ключовим принципом має стати рівність правил, за якої сумлінний бізнес не перебуватиме у гірших умовах порівняно з компаніями, які використовують прогалини законодавства або ухиляються від сплати податків.
Окремо представниця Мінфіну підкреслила важливість відкритого діалогу з бізнесом, експертним середовищем та міжнародними партнерами під час підготовки законодавчих змін.
Майбутні рішення мають одночасно враховувати особливості української економіки та забезпечувати належне виконання міжнародних зобов’язань України.
Європейські норми необхідно адаптувати до українських умов
Григол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, позитивно оцінив початок переговорного процесу щодо першого євроінтеграційного кластера, водночас застерігши від механічного копіювання європейських вимог.
На його думку, під час переговорів Україна має послідовно відстоювати власні економічні інтереси та домагатися перехідних періодів для окремих реформ.
Він також наголосив, що український бізнес сьогодні виконує надзвичайно важливу функцію: сплачені ним податки забезпечують фінансування оборони, а Збройні Сили України фактично захищають безпеку всього європейського континенту.
Саме тому процес євроінтеграції має враховувати внесок України у європейську безпеку та особливі умови, у яких працює українська економіка.
Замість очікування великих інвесторів — підтримка внутрішнього бізнесу
Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України, звернув увагу на економічні побоювання окремих європейських країн щодо інтеграції великого українського ринку.
За його словами, українська економіка має значний потенціал, який може посилити конкуренцію у певних секторах ЄС.
Водночас державі варто зосередитися не лише на пошуку великих іноземних інвесторів, а передусім на підтримці українського сімейного та малого бізнесу.
Ключовими інструментами розвитку мають стати доступ до недорогого європейського фінансування та дієві механізми страхування воєнних ризиків. Саме такі інструменти можуть забезпечити українським компаніям можливість зберігати контроль над бізнесом, масштабуватися та виходити на зовнішні ринки.
Детінізація не повинна створювати нові бар’єри для легального бізнесу
Андрій Антонюк, президент Української таксомоторної асоціації, наголосив на необхідності перенесення фокусу контролю із сумлінного бізнесу на значний тіньовий сектор економіки.
За його оцінкою, частина економічної діяльності, що перебуває поза офіційним обліком і не сплачує податків, залишається суттєвою.
Він навів приклад країн ЄС, де держава стимулює фіскалізацію, зокрема через фінансову підтримку підприємців під час придбання реєстраторів розрахункових операцій. В Україні ж значна частина витрат і відповідальності перекладається безпосередньо на бізнес.
Окремо Андрій Антонюк позитивно оцінив останні зміни у роботі митниці та зменшення кількості схем із використанням недостовірних сертифікатів EUR.1 під час ввезення автомобілів.
Міжнародні посилки та впровадження IOSS
Ірина Огороднікова, експертка Асоціації податкових консультантів, порушила питання майбутнього регулювання пільгових міжнародних поштових відправлень.
Вона наголосила на необхідності синхронізації податкових та митних законодавчих ініціатив, а також чіткого розуміння строків запровадження системи IOSS в Україні.
Для бізнесу важливо заздалегідь розуміти майбутню модель оподаткування міжнародної електронної торгівлі, порядок адміністрування ПДВ та відповідальність учасників ланцюга постачання.
Протидія штучному дробленню бізнесу
Оксана Згур’єва, експертка з питань податкової політики, запропонувала запровадити у Податковому кодексі динамічні критерії для виявлення схем штучного дроблення.
На її думку, система має дозволяти контролюючим органам реагувати на наявність спільних економічних інтересів, єдиного бренду або фактичного центра управління, не очікуючи роками завершення розслідувань.
Водночас питання критеріїв протидії дробленню залишається дискусійним. Важливо, щоб майбутні правила були достатньо ефективними для виявлення зловживань, але не створювали ризиків для добросовісних підприємців та реальних франчайзингових моделей.
Ризики запуску системи «єАкциз»
Андрій Лукасевич, представник компанії «Філіп Морріс Україна», звернув увагу на занепокоєння легального підакцизного бізнесу щодо готовності електронної системи «єАкциз».
За його словами, відсутність остаточної версії системи скорочує час, необхідний для повноцінного тестування та інтеграції нового механізму у виробничі й операційні процеси компаній.
Учасники ринку попереджають, що запуск недопрацьованої системи може створити ризики для безперервності виробництва, імпорту та реалізації підакцизної продукції, а також негативно вплинути на бюджетні надходження.
Представники бізнесу наголосили на необхідності достатнього перехідного періоду, відкритого тестування та постійної комунікації з економічними операторами.
ATAD і тонка капіталізація: необхідно врахувати українську специфіку
Дмитро Михайленко, президент Асоціації податкових консультантів, порушив питання імплементації європейських правил ATAD, зокрема обмежень щодо тонкої капіталізації.
Він звернув увагу на те, що механічне перенесення європейських норм без урахування структури української економіки та особливостей фінансового сектору може призвести до небажаних наслідків.
Зокрема, надто жорсткі обмеження щодо врахування процентних витрат можуть вплинути на банківське кредитування та доступ бізнесу до фінансування.
Саме тому під час переговорів і підготовки законодавчих змін важливо відстоювати національні економічні інтереси та оцінювати практичний вплив кожної норми на український бізнес.
Енергостійкість і страхування воєнних ризиків
Юлія Усенко, голова Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку, наголосила на необхідності розширення програм страхування воєнних ризиків.
На її думку, доступ бізнесу до таких інструментів не повинен залежати від обмежених бюджетів або фактично перетворюватися на «лотерею».
Також було запропоновано розглянути тимчасове звільнення від ПДВ сучасних систем опалення й теплових насосів для стимулювання інвестицій у енергоефективність малого та середнього бізнесу.
Водночас представники влади наголосили, що в умовах дефіциту ресурсів для фінансування оборони можливості запровадження нових податкових пільг залишаються обмеженими.
Де проходить межа між контролем і надмірним тиском
Яна Матвійчук, представниця Young Business Club, звернула увагу на постійну зміну регуляторних правил.
За її словами, компанії змушені витрачати значні ресурси на адаптацію до нових вимог, адміністрування та бюрократичні процедури замість розвитку бізнесу.
Вона поставила важливе питання: де проходить межа, після якої надмірний контроль перестає сприяти детінізації та починає створювати стимули для легального бізнесу скорочувати активність або переходити у неформальний сектор?
Це питання стало одним із ключових лейтмотивів форуму: держава має забезпечувати ефективний контроль, але водночас не створювати непропорційне навантаження для підприємців, які працюють прозоро.
Відновлення регіонів і нові правила для прифронтових територій
Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, розповіла про реформу публічних інвестицій і синхронізацію регіональних стратегій.
За її словами, портфель публічних інвестицій на наступне десятиліття оцінюється у понад 10 трлн грн.
Водночас чинне законодавство досі не містить достатньо чітких визначень понять «відновлення» та «прифронтові території».
Для вирішення цієї проблеми планується створення урядової робочої групи, яка розроблятиме комплексне законодавство щодо прифронтових громад.
Майбутня модель має охоплювати безпекові, соціальні та економічні інструменти підтримки, а також створювати умови для збереження бізнесу і робочих місць у регіонах, які найбільше постраждали від війни.
Індустріальні парки як інструмент релокації та розвитку
Антон Андрієнко, представник Міністерства економіки України, зазначив, що війна стала несподіваним каталізатором розвитку індустріальних парків.
Сьогодні в Україні зареєстровано 122 індустріальні парки, а одним із чинників їх розвитку стала релокація підприємств і зростання попиту на нові виробничі майданчики.
За його словами, державні програми співфінансування інфраструктури демонструють високий мультиплікативний ефект: кожна гривня державних інвестицій може залучати до восьми гривень приватного капіталу.
Він також наголосив на конкурентних перевагах українських компаній, які вже сьогодні часто пропонують гнучкіші рішення, якісний сервіс і займають нові ніші на європейських ринках.
Майбутнє спрощеної системи оподаткування
Борис Емельдеш, амбасадор Національної бізнес-коаліції малого і мікробізнесу, розкритикував можливе підвищення ставки єдиного податку для платників третьої групи з 5% до 10%.
На його думку, такий підхід може створити надмірне навантаження навіть для високорентабельних компаній, оскільки податок сплачується з обороту, а не з прибутку.
Замість підвищення ставок він запропонував запровадити чіткі законодавчі критерії трудових відносин, які дозволять виявляти випадки прихованої зайнятості та точково реагувати на порушення без посилення навантаження на добросовісних ФОПів.
Прифронтовий бізнес як внутрішній інвестор у стійкість держави
Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців та голова Регіональної ради підприємців у Харківській області, наголосив, що економічні й регуляторні рішення мають враховувати реальні умови роботи бізнесу у прифронтових регіонах.
Для підприємців Харкова та інших громад, які регулярно зазнають обстрілів, питання підтримки часто стосується не масштабування, а збереження робочих місць, відновлення пошкоджених об’єктів і можливості продовжувати діяльність.
За його словами, підприємець, який після чергового обстрілу відновлює кав’ярню, майстерню або виробництво, є важливим внутрішнім інвестором у стійкість країни.
Серед практичних пропозицій було названо створення зрозумілих механізмів допомоги постраждалим підприємствам, адаптацію програми «5–7–9%» до реальних потреб пошкодженого бізнесу та вирішення питання компенсації громадам у разі надання пільг зі сплати земельного податку.
Оборонна промисловість і адаптація європейських стандартів
Денис Святокум, член правління Українського кластерного альянсу, наголосив на необхідності активнішої позиції України у переговорах з Європейським Союзом.
За його словами, Україна має не лише залучати фінансування, а й пропонувати власні моделі інтеграції, враховуючи унікальний досвід війни та потреби оборонного сектору.
Він запропонував розглянути експериментальні механізми інтеграції підприємств оборонно-промислового комплексу до європейського ринку з адаптованими перехідними вимогами.
Також було наголошено на важливості кооперації між українськими компаніями для виходу на глобальні ринки, оскільки внутрішній попит не завжди є достатнім для довгострокового масштабування виробництва.
Сумщина: збереження бізнесу як збереження економічної присутності
Богдан Мосунов, голова бізнес-асоціації «4Бізнес», розповів про умови роботи підприємців у прикордонній Сумській області.
Постійні повітряні тривоги, руйнування, безпекові ризики, відтік населення та скорочення ринків змушують бізнес релокуватися або припиняти діяльність.
На його думку, прифронтові території потребують спеціальних механізмів економічної підтримки, адже збереження підприємств у таких громадах означає збереження робочих місць, економічної активності та української присутності.
Серед запропонованих рішень — повернення ставки єдиного податку у розмірі 2%, добровільна сплата єдиного соціального внеску, надання ФОПам права бронювати працівників та перегляд оподаткування міжнародних грантів на відновлення.
Окремо було наголошено, що оподаткування допомоги, отриманої для відновлення зруйнованого майна, може суттєво зменшувати реальну цінність підтримки та демотивувати підприємців залишатися у прифронтових регіонах.
Відповідальність посадовців за незаконні рішення
Ксенія Костенко, генеральна директорка з маркетингу компанії «Максіпрінт», звернула увагу на випадки блокування діяльності підприємств через віднесення до категорії ризикових.
За її словами, іноді підставами для такого рішення стають територіальне розташування бізнесу або пошкодження майна внаслідок бойових дій.
Вона зазначила, що значна частина таких рішень надалі оскаржується у судах, і запропонувала розглянути механізми персональної відповідальності посадовців у випадках, коли їхні рішення визнаються незаконними.
Підсумки форуму: євроінтеграція має відбуватися у діалозі з бізнесом
За результатами дискусії представники влади, бізнес-об’єднань і експертного середовища погодилися з необхідністю створення спільних робочих груп для підготовки економічних і податкових змін.
Серед пріоритетних напрямів:
- розробка комплексного законодавства щодо підтримки бізнесу на прифронтових територіях;
- спрощення адміністрування ПДВ;
- адаптація європейських правил ATAD до українських економічних умов;
- впровадження нового Митного кодексу;
- удосконалення оподаткування міжнародних маркетплейсів і поштових відправлень;
- розвиток механізмів детінізації без додаткового тиску на сумлінний мікро- та малий бізнес;
- розширення доступу до фінансування та страхування воєнних ризиків;
- забезпечення відкритого діалогу під час підготовки регуляторних реформ.
Учасники форуму погодилися, що виконання євроінтеграційних зобов’язань та домовленостей із ЄС і МВФ є важливим кроком для розвитку економіки та майбутнього членства України у Європейському Союзі.
Водночас імплементація нових норм має відбуватися у відкритому та інклюзивному форматі — із залученням бізнесу, профільних асоціацій та експертного середовища.
Ключове завдання полягає у пошуку балансу: забезпечити стабільне наповнення бюджету, виконання міжнародних зобов’язань і детінізацію економіки, не створюючи надмірного навантаження для компаній, які працюють прозоро та підтримують економічну стійкість держави.
