У Києві відбулася конференція «Покращення умов ведення бізнесу для ММСП: дерегуляція та детінізація», присвячена ключовим викликам для мікро-, малого та середнього підприємництва в Україні.
Захід об’єднав представників законодавчої влади, Офісу Бізнес-омбудсмена, міжнародних організацій, аналітичних центрів, BRDO, бізнес-асоціацій та підприємницьких об’єднань навколо практичного питання: як зменшити регуляторний тиск на бізнес, усунути надмірні штрафи, посилити детінізацію економіки та зробити комунікацію між державою і підприємцями більш ефективною.
Конференцію організували Українська Рада Бізнесу та UNDP, аналітичним партнером виступила Економічна експертна платформа. Подія відбулася в межах швейцарсько-українського Проєкту зі зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малого та середнього підприємництва.
У центрі дискусії були системна дерегуляція, перегляд надмірних фінансових санкцій, інструменти детінізації, проблеми платформи «Пульс», кадровий дефіцит, бронювання працівників, релокація бізнесу, кластерний розвиток, технічне регулювання, податковий тиск та необхідність більш якісної взаємодії державних органів із підприємницьким середовищем.
Малий бізнес має отримати окремий голос у державній політиці
Однією з ключових тем заходу стало питання представництва інтересів мікро- та малого бізнесу у процесі ухвалення державних рішень.
Ігор Марчук, голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, анонсував створення першої в історії України міжвідомчої робочої групи, яка буде зосереджена саме на секторі мікро- та малого бізнесу. За його словами, голос малих підприємців має бути повноцінно представлений у Раді підприємців при Президентові. Це важливо не лише для вирішення поточних проблем бізнесу, а й для формування довгострокової економічної політики, яка здатна стимулювати повернення українців, підприємців та капіталу з-за кордону.
Окремо було наголошено на необхідності створення в Україні умов, які будуть конкурентними порівняно з Польщею та іншими країнами, де сьогодні працює значна частина українського бізнесу. У цьому контексті Ігор Марчук також повідомив про підготовку дерегуляційного рішення, яке має спростити сплату податків для самозайнятих осіб.
Україна має говорити з ЄС одним голосом
Анка Фельдгузен, Бізнес-омбудсмен України, поділилася спостереженнями з Ukraine Recovery Conference та звернула увагу на важливість узгодженої комунікації України з європейськими партнерами.
За її словами, у країнах ЄС існують певні побоювання щодо конкуренції з українським бізнесом після поглиблення економічної інтеграції. Саме тому Україні важливо говорити «одним голосом» і послідовно пояснювати, що український бізнес є не загрозою, а частиною майбутньої спільної економічної екосистеми Європи.
Водночас Бізнес-омбудсмен відзначила зміну характеру звернень бізнесу. Зокрема, у червні несподівано зменшилася кількість скарг на Державну податкову службу, натомість суттєво зросла кількість звернень щодо неправомірних дій правоохоронних органів. Це свідчить про необхідність не лише податкової дерегуляції, а й системного перегляду практик взаємодії бізнесу з усіма контролюючими та правоохоронними структурами.
Дерегуляція переходить від точкових рішень до системного перегляду правил
Ганна Башняк, керівниця сектору «Регуляторна політика» Офісу ефективного регулювання BRDO, розповіла про зміну державного підходу до дерегуляції.
Якщо раніше дерегуляційні ініціативи часто були спрямовані на вирішення окремих проблем, то зараз ідеться про більш системний перегляд крос-секторального регулювання. Такий підхід має дозволити не просто прибирати окремі бар’єри, а змінювати логіку регуляторної політики загалом. Окремо вона пояснила, що значна частина скарг у системі «Пульс» стосується податкової сфери, зокрема тому, що багато звернень надходить через електронний кабінет платника податків. Це робить податкові питання найбільш видимими у статистиці, однак не означає, що проблеми бізнесу обмежуються лише податковим адмініструванням.
Також було анонсовано запуск цифрової системи «Обрій», яка має допомогти бізнесу реагувати на кадровий дефіцит. За допомогою штучного інтелекту система пропонуватиме вакансії та передбачатиме можливість отримання державних грантів на перенавчання працівників.
Об’єднання бізнесу посилює переговорну позицію ММСП
Максим Борода, керівник проєктів ПРООН, акцентував на важливості консолідації бізнес-об’єднань. Він відзначив роль Альянсу бізнес-об’єднань, який сьогодні представляє інтереси близько 85 тисяч підприємців.
Такий формат, за його словами, робить голос малого та середнього бізнесу більш потужним, структурованим і конструктивним у діалозі з урядом. Коли бізнес-асоціації виступають не окремо, а з узгодженою позицією, держава отримує більш зрозумілі сигнали щодо пріоритетів і проблем підприємців.
Також було анонсовано проведення репрезентативного опитування підприємців щодо актуальних потреб і бар’єрів для МСП. Його результати мають стати основою для оцінки чинної стратегії підтримки малого та середнього підприємництва та розробки нової політики після 2027 року.
Надмірні штрафи: технічна помилка не має знищувати бізнес
Однією з найбільш гострих тем конференції стали надмірні фінансові санкції, які можуть ставити під загрозу саме існування малого бізнесу.
Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи, наголосив, що великий штраф для малого підприємця часто означає лише два варіанти: або тривалий судовий спір, або фактичне припинення бізнесу.
Він навів приклади, коли технічна помилка у фіскальному чеку, зокрема одна неправильна літера, може прирівнюватися до невидачі чека і призводити до багатомільйонних стягнень. Такий підхід, на думку експерта, є непропорційним і не відповідає меті податкового контролю. Серед запропонованих рішень — залишити лише 10% штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, скасувати дублювання покарань у вигляді одночасного нарахування пені та санкцій, а також оновити законодавство щодо РРО для небанківських фінансових установ, прирівнявши їх до банків.
Кадровий дефіцит і бронювання залишаються критичними бар’єрами
Ростислав Коробка, віцепрезидент Торгово-промислової палати та стратегічний партнер Альянсу бізнес-об’єднань, підтримав ідею розділення державних програм підтримки для мікро- та середнього бізнесу.
Він наголосив, що потреби мікропідприємств і середніх компаній суттєво відрізняються, тому універсальні інструменти підтримки часто не працюють належним чином. Окрему увагу було приділено кадровому дефіциту, який сьогодні є одним із ключових обмежень для бізнесу.
Непрогнозовані зміни правил бронювання працівників створюють додаткову невизначеність для підприємств, які намагаються планувати виробництво, логістику та виконання контрактів. Також було порушено питання нової програми кредитування під 0,1% для зруйнованих бізнесів. Бізнес закликає державу забезпечити реальне фінансування цієї програми та прозорий механізм оцінки збитків.
Повернення релокованого бізнесу потребує окремої державної політики
Назарій Волянський, член правління Асоціації платників податків України, звернув увагу на відсутність комплексної державної програми для повернення релокованого бізнесу.
За його словами, українці відкрили десятки тисяч ФОПів і товариств з обмеженою відповідальністю у Польщі. Це означає, що значна частина підприємницького потенціалу України вже інтегрувалася в інші юрисдикції, і її повернення потребує не декларацій, а конкурентних умов, зрозумілих правил і практичних стимулів.
Окремо він поставив питання щодо реальної користі меморандумів, підписаних на Ukraine Recovery Conference, саме для малого та середнього бізнесу. Також було згадано про труднощі, з якими стикається український бізнес при спробах залучити фінансування через польський інвестиційний банк BGK.
Кластери потребують офіційного визнання та підтримки
Юлія Рижкова, керівниця комітету кластерних програм Українського кластерного альянсу, разом із колегами звернула увагу на необхідність затвердження національної концепції кластерного розвитку. Кластери сьогодні об’єднують цілі ланцюги доданої вартості, допомагають підприємствам посилювати кооперацію, розвивати експорт і працювати з міжнародними партнерами. Водночас вони часто роблять це без системної інституційної підтримки з боку держави. Відсутність офіційного статусу або реєстру ускладнює роботу з міжнародними донорами, обмежує можливості залучення фінансування та знижує спроможність кластерів бути повноцінним інструментом економічного розвитку. Для вирішення цього питання було запропоновано створити спільну робочу комісію з представниками уряду.
«Національний кешбек», електронні ТТН та ризики для галузей
Олександр Спасіченко, заступник голови Асоціації м’ясної галузі, розкритикував програму «Національний кешбек» через неможливість участі ФОПів. На його думку, такий підхід створює нерівні умови конкуренції та може суперечити європейським принципам недискримінації бізнесу. Також він звернув увагу на швидке впровадження електронних товарно-транспортних накладних. Бізнес побоюється, що технічні збої або недопрацьовані механізми можуть призвести до значних втрат, зокрема у галузях, де йдеться про швидкопсувну продукцію.
Учасники дискусії наголошували, що цифровізація має відбуватися не формально, а з урахуванням реальних бізнес-процесів, технічної готовності ринку та наслідків для підприємств.
Мікробізнес у МАФах потребує захисту від різких рішень
Марта Думнич, представниця Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, виступила із захистом мікробізнесу, який працює у столичних МАФах та кіосках.
За її словами, нова система аукціонів може витіснити підприємців, які роками розвивали власну справу, зокрема ветеранів та представників мікробізнесу, для яких така діяльність є основним джерелом доходу.
Вона закликала парламент розглянути можливість тимчасового мораторію на знесення споруд до моменту ухвалення захисних законодавчих рішень.
Нові технічні регламенти мають впроваджуватися через діалог
Руслан Кузьменко, голова правління Асоціації «Парфумерія та косметика України», акцентував на проблемі слабкої комунікації держави з бізнесом під час запровадження нових технічних регламентів. В якості прикладу було наведено Закон про хімічну безпеку, який, за словами представника галузі, був ухвалений без належного врахування висновків парламентських юристів та без достатнього інформування виробників.
Бізнес наполягає, що подібні нормативні акти потребують не поверхневих уточнень, а глибокого структурного доопрацювання. У цьому контексті важливо, щоб профільні комітети Верховної Ради були залучені до якісного перегляду регуляторних норм.
Паливний бізнес у прифронтових громадах потребує адресної підтримки
Тетяна Думенкова, заступниця голови Асоціації паливно-енергетичного бізнесу, описала складну ситуацію в галузі, зокрема внаслідок ворожих обстрілів. За її словами, лише за останні два місяці було знищено 150 АЗС. При цьому локальні мережі часто самостійно відновлюють інфраструктуру, щоб забезпечити паливом комунальні, гуманітарні та критичні служби прифронтових громад. Серед запропонованих рішень — тимчасове призупинення сплати авансових платежів з податку на прибуток для таких об’єктів на період їхнього відновлення. Це могло б стати мінімальним, але важливим кроком підтримки бізнесу, який фактично виконує критичну функцію на місцях.
Спрощення податків для самозайнятих може вивести частину мікробізнесу з тіні
Денис Шинкаренко, заступник голови ради Європейської Оборонної Асоціації, запропонував радикально спростити адміністрування податків для самозайнятих осіб. Мова йде про механізм, за яким молоді підприємці могли б легально отримувати оплату за товари та послуги на банківські рахунки з автоматичним відрахуванням 5–10% податку. Такий підхід може знизити бар’єр для легалізації діяльності, особливо для мікробізнесу, фрилансерів і самозайнятих осіб. У відповідь Ігор Марчук зазначив, що робота над подібним дерегуляційним рішенням уже перебуває на фінальній стадії в Кабінеті Міністрів України.
Авіаційна галузь попереджає про ризик банкрутств через податкові спори
Микола Щербина, виконавчий директор громадської спілки «Українська авіатранспортна асоціація», звернув увагу на надскладне становище українських авіакомпаній. За його словами, без змін у законодавстві ДПС змінила підхід до оподаткування лізингу літаків і вимагає сплатити податки заднім числом одразу за сім років. Додатково представники галузі занепокоєні тим, що БЕБ відкриває кримінальні провадження до моменту остаточного вирішення податкових спорів у судах. Представники авіаційної галузі попереджають: такий підхід може призвести до банкрутства українських авіакомпаній без реальної користі для бюджету.
Підсумки: від обговорення — до робочих груп і змін до законодавства
За результатами конференції учасники дійшли згоди щодо необхідності переходу від обговорення проблем до напрацювання конкретних рішень.
Представники законодавчої влади, Офісу Бізнес-омбудсмена та BRDO погодили створення спільних робочих груп із бізнес-асоціаціями для підготовки оптимальних змін до нормативно-правових актів.
Одним із ключових напрямів роботи стане оперативне напрацювання точкових змін до Податкового кодексу України та законодавства про РРО, зокрема для скасування або перегляду надмірних штрафів за технічні помилки.
Конференція показала, що для мікро-, малого та середнього бізнесу сьогодні критично важливими є не лише фінансові програми підтримки, а й передбачуване регуляторне середовище, справедливі правила контролю, пропорційні санкції, доступ до кадрів, захист від необґрунтованого тиску та реальний діалог із державою.
Саме така взаємодія — між владою, бізнесом, аналітичними центрами та міжнародними партнерами — може стати основою для нової політики розвитку ММСП в Україні.
