Відбулася конференція «Детінізація — нові тренди 2026: рітейл, будівництво, електроніка, охорона», яка об’єднала представників влади, бізнесу, профільних асоціацій та аналітичних центрів навколо одного з ключових питань економічної політики — скорочення тіньового сектору та створення рівних умов конкуренції для сумлінного бізнесу.

У заході взяли участь народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, заступниця Голови Державної податкової служби України Теодозія Чернецька, представники ДПС, бізнес-асоціацій, аналітичних центрів та експерти окремих галузей.

У фокусі обговорення були найбільш чутливі напрями: фуд- та нон-фуд рітейл, будівництво, ринок електроніки, охоронні послуги, підакцизні товари, а також окремі сегменти, де тіньові схеми напряму впливають на бюджетні надходження та конкурентне середовище.

Ключові питання конференції

• як змінилися найбільші нелегальні ринки у 2025–2026 роках та які нові тренди фіксують аналітики;
• які зміни відбуваються у рітейлі, будівництві, електроніці, охороні та підакцизних галузях;
• як мінімізувати схеми «дроблення» бізнесу, приховування оборотів і використання неоформленої праці;
• які галузі демонструють найбільші ризики мінімізації податків і які заходи потрібні для зменшення «тіні»;
• як має реалізовуватися податковий блок Меморандуму з МВФ та які інституційні зміни необхідні для цього.

Аналітика тіньових ринків: від податкових аномалій до Tax Compliance Gap

Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи, представив галузеву аналітику тіньової економіки та акцентував на необхідності оцінювати не лише формальне виконання планів надходжень, а й реальні втрати бюджету від схем мінімізації.

Окремо він наголосив на важливості впровадження показника Tax Compliance Gap — оцінки податкового розриву. Такий підхід дозволив би об’єктивно вимірювати ефективність роботи контролюючих органів та бачити не лише обсяг зібраних податків, а й масштаб недоотриманих надходжень.

Серед запропонованих інструментів — щорічна публікація оцінки податкових розривів, оновлення методології розрахунку тіньової економіки, а також стимули для споживачів вимагати фіскальні чеки, зокрема через механізм фіскальних лотерей.

Позиція держави: детінізація як безкомпромісний пріоритет

Данило Гетманцев підкреслив, що детінізація залишається одним із ключових пріоритетів державної політики. За його словами, стратегічне завдання полягає у тому, щоб забезпечити роботу торговельних мереж «у білу», що своєю чергою має стимулювати виробників також виходити з тіні.

«Для нас стратегічне завдання сьогодні — це забезпечити всім мережам роботу абсолютно в білу, і через це змусити виробників також виходити в білу. “Сірі схеми”, які заважають працювати білому бізнесу, мають піти у минуле».

Водночас було наголошено, що формальне законодавче закріплення критеріїв «дроблення» бізнесу може мати зворотний ефект, якщо перетвориться на інструкцію для обходу правил. Тому ключовими мають стати якісна аналітика ДПС, ефективні кримінальні провадження БЕБ та міжвідомча координація.

ДПС: ризикоорієнтований підхід і співпраця з правоохоронними органами

Теодозія Чернецька, заступниця Голови ДПС України, подякувала легальному бізнесу за сумлінну сплату податків. Вона зазначила, що за 5 місяців 2026 року виконання плану надходжень до державного бюджету становило 101,9%, а темп зростання до минулого року — понад 112%.

За її словами, ДПС продовжує системно працювати над стабільними надходженнями до бюджету, застосовує ризикоорієнтований підхід і концентрує контрольні заходи на платниках із найвищим ступенем ризику.

Також податкова служба посилює обмін аналітичною інформацією з правоохоронними органами, що має сприяти виявленню тіньових схем, захисту сумлінних платників і формуванню рівних умов ведення бізнесу.

Ринок пального: приклад успішної детінізації

Окремим блоком учасники розглянули галузь пального, яка за останні два роки стала одним із найпоказовіших прикладів системної детінізації. Завдяки спільним зусиллям Верховної Ради, БЕБ та ДПС тіньова частка у цій сфері знизилася з 34% до 9%.

Водночас навіть у цьому сегменті залишаються суттєві відмінності між найбільшими мережами. Серед топ-30 мереж податкове навантаження на 1 літр пального різниться у 2,7 раза — від 1,47 грн до 3,98 грн. Також зберігаються помітні відмінності у середніх зарплатах та кількості найманих працівників на одну АЗС.

Позитивною динамікою стало те, що у 2022 році третина мереж виплачувала працівникам мінімальну зарплату, а сьогодні таких випадків серед найбільших мереж не зафіксовано. Так само зникли мережі з податковим навантаженням менше 1 гривні на літр пального.

Фуд- та нон-фуд рітейл: аномалії у зарплатах, чеках і структурі зайнятості

У рітейлі учасники звернули увагу на значні аномалії серед найбільших мереж: різницю у податковому навантаженні, рівні середніх зарплат та кількості офіційно оформлених працівників у магазинах співставного розміру.

За даними, які обговорювалися під час конференції, у частини мереж середні зарплати перебувають на рівні 8–10 тис. грн на місяць, попри те, що для працівників, які реалізують підакцизні товари, законодавчо визначені вищі мінімальні орієнтири. Кількість офіційно оформлених працівників у магазинах співставного формату може коливатися від 0,1 до 5 працівників.

За оцінками учасників, бюджетні втрати від схем «дроблення» у рітейлі можуть становити 2,5–4 млрд грн на рік лише за ПДВ та податком на прибуток, а втрати від схем «мінімалка + конверт» і неоформленої праці — близько 30 млрд грн.

Наталія Петрівська, керівниця Асоціації фуд-ритейл, підтримала системні кроки для очищення продовольчого рітейлу від тіньових схем. Водночас наголосила на необхідності коректного аналізу статистики. Зокрема, важливо відрізняти реальний вихід із тіні від природного зростання легальних мереж або відновлення роботи магазинів після руйнувань.

Єфрем Лащук представив результати польового дослідження у нон-фуд рітейлі. За його словами, окремі відомі мережі продовжують видавати нефіскальні чеки, а в деяких випадках QR-коди на чеках, які мали б вести на сайт ДПС, виявлялися недійсними. Передані матеріали та адреси порушників можуть стати підставою для подальших заходів податкового контролю.

Підакцизні товари, «єАкциз» та ринок електронних сигарет

Під час конференції окремо обговорили підакцизні товари, електронні сигарети та готовність системи «єАкциз». Михайло Поляков, співголова податкового комітету Американської торговельної палати в Україні, звернув увагу на ризики неготовності системи до повноцінного запуску та потенційні втрати бюджету у разі затримок або технічних недопрацювань.

Іван Ванденко, представник Департаменту контролю за підакцизними товарами ДПС, зазначив, що податкова служба є користувачем системи, а її активне тестування здійснюється під керівництвом Мінцифри. Також він повідомив про посилення контролю у сфері роздрібної торгівлі підакцизними товарами, зокрема щодо мінімальних зарплат.

За результатами вжитих заходів кількість анульованих ліцензій зросла на понад 300%, а середня офіційна зарплата у галузі підвищилася на 12%. Водночас проблемним залишається фіксування нелегального продажу рідин для електронних сигарет, який часто відбувається поза офіційними торговими мережами.

Тетяна Кощук, експертка Growford Institute, звернула увагу на стрімке зростання споживання електронних сигарет і високий рівень тінізації цього сегмента. За її оцінкою, 92% ринку електронних сигарет перебуває у тіні, а втрати бюджету від нелегального продажу вейпів та рідин у 2025 році перевищили 7,6 млрд грн.

Андрій Соломін, директор Асоціації «ВАРЕС», наголосив, що через хаотичне регулювання легальний ринок електронних сигарет втрачає позиції. За його словами, замість потенційних 250 млн грн податкових надходжень на місяць сектор зараз генерує близько 20 млн грн.

Електроніка: інтернет-продажі, фіскальні чеки та дискусія щодо IMEI

Ринок електроніки учасники розглядали як один із секторів, де значна частина продажів перемістилася в онлайн та часто відбувається без належної фіскалізації.

Вікторія Куликова, керівниця Департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації, наголосила, що тіньовий ринок електроніки активно працює через інтернет без фіскальних чеків. Вона навела позитивний приклад взаємодії бізнесу та Держпродспоживслужби, яка дозволила суттєво зменшити нелегальний імпорт газових котлів.

Водночас щодо ідеї обов’язкової реєстрації IMEI-кодів мобільних пристроїв було висловлено обережну позицію: для легального бізнесу це може створити додатковий бюрократичний тягар, тоді як нелегальний ринок потенційно продовжить ігнорувати нові вимоги. Учасники наголошували, що насамперед необхідно ефективніше використовувати вже наявні інструменти контролю за видачею чеків.

Будівництво: специфіка податкового навантаження та ризики хибних висновків

Окремий акцент був зроблений на будівельній галузі, де показники податкового навантаження суттєво відрізняються від рітейлу та потребують галузевого аналізу.

Дмитро Михайленко, Голова Податкового комітету ТПП, пояснив, що на початкових етапах зведення багатоповерхових об’єктів показники ПДВ часто є від’ємними, і це може бути нормальним ринковим процесом, а не автоматичною ознакою порушення.

Він також застеріг від хибного фокусування перевірок на компаніях із високими офіційними зарплатами, адже в окремих випадках це можуть бути інжинірингові компанії або резиденти Дія City. Натомість першочергова увага контролюючих органів має бути зосереджена на сегментах, де зарплати стабільно тримаються на рівні мінімальної.

Охоронні послуги та пасажирські перевезення: проблеми неоформленої праці та міжвідомчої координації

Віталій Мацелюх, керівник Асоціації охоронної галузі, проаналізував ситуацію з ухиленням від податків в охоронному бізнесі, особливо у сфері державних закупівель. За його даними, значна частина охоронців працює без офіційного оформлення у штат, а контрольні органи часто обмежуються формальними реакціями на скарги.

Георгій Тупчій, засновник охоронної компанії «Венбест», звернув увагу на компанії з аномально низьким сукупним податковим навантаженням та офіційними зарплатами на рівні 6–7 тис. грн. Він також описав схему, за якої після обмеження спрощеної системи для охоронного бізнесу частина компаній змінила КВЕДи, але фактично продовжила надавати ті самі послуги.

Ігор Житінський, голова Всеукраїнського об’єднання пасажирських перевізників, порушив проблему тіньових автобусних перевезень, зокрема «бусів 8+1», які маскуються під приватні поїздки. На його думку, ефективна протидія таким схемам потребує єдиної інформаційної бази на митниці та координації між поліцією, податковою та Укртрансбезпекою.

«Дроблення», псевдофраншизи та превентивний контроль

Оксана Згур’єва представила концепцію законодавчих змін для протидії штучному дробленню бізнесу та псевдофраншизам. Серед запропонованих ознак фіктивності — спільні офіси, склади, пов’язані власники, централізований кадровий облік та єдиний центр фінансування.

За наявності таких критеріїв ДПС могла б обґрунтовано розглядати групу суб’єктів як єдину економічну одиницю для цілей ПДВ. Водночас учасники дискусії неодноразово звертали увагу на необхідність зберегти баланс: критерії мають допомагати виявляти зловживання, але не створювати надмірного ризику для добросовісних бізнес-моделей.

Юрій Васюк, директор Департаменту податкового аудиту ДПС, також наголосив на необхідності вдосконалення законодавства щодо протидії штучному дробленню та схемам, що маскуються під франчайзингові моделі. Окремо він відзначив важливість превентивних інструментів контролю, які дозволяють виявляти ризики ще на ранніх етапах господарських операцій.

Пропозиції для зменшення тіньових схем

• поновити щорічний розрахунок рівня тіньової економіки з урахуванням нових факторів і методології Мінекономіки;
• запровадити щорічний розрахунок Tax Compliance Gap за всіма основними податками, а не лише за ПДВ;
• визначити чіткі KPI / OKR для ДПС, ДМС та БЕБ із ключовим показником у вигляді зменшення податкових розривів;
• удосконалити критерії виявлення штучного дроблення бізнесу, псевдофраншиз та схем «ФОП замість найму»;
• забезпечити більшу публічність галузевої аналітики щодо продажів у найбільш уразливих групах товарів і послуг;
• запровадити економічні стимули для покупців підакцизної продукції отримувати фіскальні чеки;
• посилити відповідальність за нелегальну торгівлю підакцизними товарами;
• активізувати роботу Міжвідомчої робочої групи з питань детінізації економіки та передати їй напрацювання бізнес-асоціацій і аналітичних центрів;
• посилити міжвідомчу координацію між ДПС, БЕБ, Національною поліцією, Укртрансбезпекою та іншими органами контролю.

Підсумки конференції

За підсумками конференції учасники дійшли згоди, що ефективна детінізація потребує переходу від точкових перевірок до системної координації державних органів, якісної аналітики, ризикоорієнтованого контролю та невідворотності відповідальності для організаторів масштабних схем ухилення від оподаткування.

Представники бізнесу наголошували на необхідності справедливих умов конкуренції: сумлінні компанії не повинні програвати тим, хто системно використовує нелегальну працю, нефіскалізовані продажі, псевдофраншизи або схеми штучного дроблення. Озвучені під час заходу ініціативи, аналітичні матеріали та передані списки ймовірних компаній-порушників мають бути направлені до ДПС, БЕБ та урядової Міжвідомчої робочої групи для подальшого опрацювання, підготовки змін до нормативно-правових актів і практичного реагування.